Print this post Print this post

«Корінні мешканці?» Та як ви посміли?

616 words

English original here

Жодна людина не може бути більш сліпою, ніж та яка відмовляється бачити. Я недавно загадав цей вислів, читаючи довгу викривальну промову одного класичного науковця-пенсіонера [1].

Користаючись із статусу, привілейованого в Франції, і навіть в Сполучених штатах, де він викладав у поважних університетах, цей добрий професор насміхався над терміном, обраним його співвітчизниками, котрі називали себе «корінними мешканцями» або «автохтонами», тобто як каже грецька етимологія, народженими від собі подібних, тієї ж крові та тієї ж землі.

«В середині XVI століття до нашої ери», пише автор, «в невеличке місто-державу в Греції вселився вірус «гіпертрофії власного Я» – «жахлива епідемія», додав професор у відставці. Задумайтесь: ця епідемія «полягала в заснуванні щорічної церемонії на якій промовець, вправний в похоронних промовах, оспівував безсмертну славу афінян перед могилами полеглих у війнах». А й справді, що за безглузда ідея, звеличувати славу міста та загиблих у війні! Ця тривожна «гіпертрофія власного Я» навіть привела афінян до спорудження жалюгідних мармурових пам’яток, на зразок Парфенону, які витримали тисячоліття й різноманітні загарбання заради вічного захвату бовдурами подібними до нас. Це також привело їх до зведення інших посередніх пам’яток – пам’яток духу (передача Гомерових поем, винайдення філософії, трагічної драми та історичних досліджень), що живлять нас і по цей день, і які на подив дивакуватого професора ми й досі цитуємо. Весь цей спадок й справді таки бісить.

І ось гідний жалю приклад! «[Французькі] історики 1880-х років почали писали історію Франції, що постала з самої себе». Шкандаль! І це ще не все: «Чисто як монахи, які в XII століття винайшли «християнський цвинтар», де немає місця євреям, безбожникам, чужинцям та іншим невірним, вони [історики] продовжують дотримуватись переконання, від однієї республіки до іншої, що ми суть нащадками померлих, зокрема наших померлих, з доісторичних часів. Ці «великі історики» [зверніть увагу на лапки] ручаються за них». Який жаль!

Як повіриш нашому відставному науковцю, у Франції ідея національної ідентичності, яка, виходить, прийшла до нас з Афін та Древньої Греції – витає нині в повітрі. Це одкровення переповнює його горем.

Звісно ж, як недоречно, сівши на дедалі більші глобальні фінансові потоки, зазвичай вигідні, заохочувати до чогось протилежного цих «кочівницьким» почуттям, вживаючи його слова. Природно, що легко бути «кочівником», коли подорожуєш тільки найгарнішими місцями світу, коли всі витрати оплачено, оповитий незліченними челядниками, приставленими для зручності та безпеки.

Без сумніву, останній французький «автохтон», який не знайшов засобів чи можливості втікти, наприклад з Вільєр-ле-Беля після погромів листопада 2007 року також був би не проти стати «кочівником» такого типу. Але його становище бідного, старого або ж покинутого «автохтона» не дає йому це зробити. І що за миленька назва «Вільєр-ле-Бель». «Автохтонна» назва, що нині звучить з відлунням жорстокої іронії.

Ви можете спитати, чому я говорю про такі речі? Тому що історик мусить також брати до уваги і не бути сліпим щодо того, що твориться на його очах. Це урок Марка Блоха, сучасника і жертви катастрофи 1940 року. Він визнав, що його роботи призвела до не усвідомлення важливості продій його часу. «Це було хибним розумінням історії… Ми віддали перевагу самоув’язненню в нервовій тиші наших кабінетів… Чи ж не були ми завжди хорошими громадянами?»[2]. Я не можу заперечити, що цей випадок лишив мене байдужим.

І якщо людина не являє собою повного ідіота, перед нею постане питання: чому прагнення до ідентичності (бути свідомим, ким ти є, на кожному рівні свого існування, між подібними собі) є похвальним для чорних американців, китайців, арабів, ізраїльтян, уйгурів, турків чи габонців, але злочинним для європейців та французів?

Нині, це саме те питання на яке слід дати відповідь.

Примітки

1. Marcel Detienne, в часописі Le Monde, 12-13 липня 2009 року, під заголовком: “La France sans terre ni mort” [Франція без землі та мертвих].

2. Marc Bloch, L’Etrange défaite (Editions Francs Tireurs, 1946), ст. 188. Покаявшись у своїй попередній відірваності, великий історик долучився до Опору. Відтак, був схоплений та розстріляний в червні 1944 року.

Source: http://ntz.org.ua/?p=3132

 

If you enjoyed this piece, and wish to encourage more like it, give a tip through Paypal. You can earmark your tip directly to the author or translator, or you can put it in a general fund. (Be sure to specify which in the "Add special instructions to seller" box at Paypal.)
  • Video of the Day:

  • Kindle Subscription
  • Our Titles

    The Eldritch Evola

    Western Civilization Bites Back

    New Right vs. Old Right

    Lost Violent Souls

    Journey Late at Night: Poems and Translations

    The Non-Hindu Indians & Indian Unity

    Baader Meinhof ceramic pistol, Charles Kraaft 2013

    The Lightning and the Sun

    Jonathan Bowden as Dirty Harry

    The Lost Philosopher, Second Expanded Edition

    Trevor Lynch's A White Nationalist Guide to the Movies

    And Time Rolls On

    The Homo & the Negro

    Artists of the Right

    North American New Right, Vol. 1

    Forever and Ever

    Some Thoughts on Hitler

    Tikkun Olam and Other Poems

    Under the Nihil

    Summoning the Gods

    Hold Back This Day

    The Columbine Pilgrim

    Confessions of a Reluctant Hater

    Taking Our Own Side

    Toward the White Republic

    Distributed Titles

    Carl Schmitt Today

    A Sky Without Eagles

    The Way of Men

    Generation Identity

    Nietzsche's Coming God

    The Conservative

    The New Austerities

    Convergence of Catastrophes

    Demon

    Proofs of a Conspiracy

    Fascism viewed from the Right

    The Wagnerian Drama

    Fascism viewed from the Right

    Notes on the Third Reich

    Morning Crafts

    New Culture, New Right

    An eagle with a shield soaring upwards

    A Life in the Political Wilderness

    The Fourth Political Theory

    The Passing of the Great Race

    The Passing of a Profit & Other Forgotten Stories

    Fighting for the Essence

    The Arctic Home in the Vedas

    The Prison Notes

    It Cannot Be Stormed

    Revolution from Above

    The Proclamation of London

    Beyond Human Rights

    The WASP Question

    Can Life Prevail?

    The Jewish Strategy

    The Metaphysics of War

    A Handbook of Traditional Living

    The French Revolution in San Domingo

    The Revolt Against Civilization

    Why We Fight

    The Problem of Democracy

    Archeofuturism

    The Path of Cinnabar

    Tyr

    Siege

    On Being a Pagan

    The Lost Philosopher

    The Dispossessed Majority

    Might is Right

    Impeachment of Man

    Gold in the Furnace

    Defiance